- приборкувач
- -а, ч.Той, хто приборкує тварину, тварин (перев. диких). || перен. Той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приборкувач
Смотреть что такое "приборкувач" в других словарях:
приборкувач — [приебо/ркувач] ча, ор. чеим, м. (на) чеив і/ чу, мн. ч і, ч іў … Орфоепічний словник української мови
приборкувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Шарпак, Жорж — Жорж Шарпак Georges Charpak … Википедия
приборкувачка — и. Жін. до приборкувач … Український тлумачний словник
гіпподам — (грец. приборкувач коня) Зображення вершника в монументальному мистецтві стародавніх греків … Архітектура і монументальне мистецтво
